Дрогобыч-районный город.

 
 

Дрогобыч-районный город.

История города.



ІСТОРІЯ НАШОГО МІСТА

Перша згадка про місто датується 6 листопада 1387 року. 1422 р. місту було надане магдебурзьке право. Здавна на гербі міста зображали дев'ять стопок солі. Дотепер одна із вулиць, що веде з центру міста до солеварні (жупи), зберегла назву "Жупна". Дрогобицький солезавод - найдавніше постійно діюче підприємство в Україні.
Дрогобич започаткували предки русинів-українців, які мешкали тут з прадавніх часів. Потім місто входило до складу могутньої Української держави - Русі зі столицею в Києві. Коли ж вона впала під ударами монголо-татарських орд, Дрогобич залишився в складі Галицько-Волинської держави.
У Дрогобичі народився і, очевидно, одержав початкову освіту Юрій Котермак - відомий учений, педагог і письменник, ректор Болонського університету, професор Краківського університету, перший український автор друкованої книжки, що вийшла в Римі 1483 р. Наш земляк прибрав собі прізвище Дрогобич. Завдячуючи йому, вже в ті далекі часи місто стало відомим світові. Згодом Дрогобич став одним із перших і найбільших у Європі центрів переробки нафти. З 1939 по 1959 рік Дрогобич був адміністративним центром Дрогобицької області. Та й на сьогоднішній день воно залишається центром регіонального характеру.
Я не помилюся, якщо зауважу, що далеко не кожне місто може пишатися такими багатими культурними і освітніми традиціями. На ґрунті величезної культурної спадщини, яка формувалася майже тисячоліття,зросло немало постатей. Історія та культура Дрогобича надзвичайно багата іменами вчених та митців, що прославили наше місто. Чого варте ім'я видатного вченого світової слави, класика української літератури Івана Франка, який тут вчився, ходив цими старими вулицями, звідси він пішов у світ. В колишній Дрогобицькій гімназії (тепер СШ №1) вчителював знаменитий поет-неокласик Петро Карманський. У Дрогобичі навчалися Василь Стефаник, Лесь Мартович, Стефан Ковалів, Осип Тур'янський, Володимир Бірчак, Іван Пулюй, Осип Нижинківський. У Дрогобичі жив і творив Бруно Шульц - один з найвизначніших польських малярів і письменників початку ХХ сторіччя. З історією Дрогобича пов'язані біографії Корнила Устияновича, Модеста Менцінського.
Дрогобичу здавна притаманна активна громадсько-політична, патріотична позиція. Багато дрогобичан зі зброєю в руках у лавах легіонів Січових Стрільців боролися за незалежність України. Золотими літерами в історії міста вписані імена Григорія Коссака, Степана Витвицького, Андрія Мельника, Дмитра Грицая.
Ми пишаємось тим, що саме Дрогобичу судилося стати зачинателем національно-державного, культурно-духовного і релігійного воскресіння нашої Вітчизни. 2 квітня 1990 року дрогобичани одними з перших в Україні офіційно, відповідно до Ухвали міської ради першого демократичного скликання, підняли над міською вежею синьо-жовтий прапор волі.
Дрогобичани люблять своє прекрасне місто і добрими справами вносить вагомий вклад у його розвиток, поліпшення життя громади, примножують його славу. Понад 900-літній Дрогобич набуває щораз кращого вигляду не тільки зовнішніми шатами, оновленням давніх будівель, впорядкуванням територій, а насамперед - бажанням по-новому жити і працювати, щоб стати потужним центром не лише краю, а й України.
Сучасний Дрогобич - це 80-тисячне місто з великою кількістю підприємств - нафтопереробної, машинобудівної, деревообробної, легкої і харчової промисловості. В Дрогобичі розташовані відомі промислові гіганти - ВАТ НПК "Галичина", ВАТ "Дрогобицький долотний завод", ВАТ "Дрогобицький завод автомобільних кранів". Діють потужні підприємства ВАТ "Дрогобицький машинобудівний завод", ВАТ "Швейне підприємство "Зоря" та інші.
Серед освітніх закладів - один з найкращих педагогічних вузів України - Дрогобицький державний педагогічний університет ім. І. Франка, філіал політехнічного університету "Львівська політехніка", нафтовий, механічний, статистичний, кооперативний технікуми, медичний коледж, музичне училище, педагогічний ліцей, гімназія, ряд училищ, 15 середніх і 3 неповні середні школи, 3 музичні, художня, 2 спортивні школи, 9 публічних бібліотек. Гордістю міста обласний музично-драматичний театр імені Юрія Дрогобича, Заслужений Прикарпатський ансамбль пісні і танцю України "Верховина", муніципальний камерний хор "Легенда".
Дрогобич багатий пам'ятками архітектури. Серед них церква Св. Юра XVII ст. - кращий пам'ятник дерев'яної архітектури України, церква Чесного Христа, Катедральний собор Пресвятої Трійці 1690 року, костел XII-XVII ст., дзвіниця ХІІ ст., церква Св. Параскевії. В стилі Барокко збудовано церкву Петра і Павла (20 рр. XIX ст.). Відновлюється найбільша в Східній Європі хоральна синагога. Житлові будинки старого міста - архітектурні пам'ятки австрійсько-польської доби.
У Дрогобичі споруджені пам'ятники Юрію Дрогобичу, Тарасові Шевченку, Іванові Франку, Степанові Бандері, Василеві Стефанику, Адамові Міцкевичу, Григорію Геврику, монумент на честь 2000-ліття християнства, меморіали жертвам Афганістану, жертвам фашизму.


Создан 15 мар 2006



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником